Пошук інформації в Інтернет

Пошук інформації в Інтернет

Для того, щоб отримати доступ до Інтернет - ресурсів, необхідно знати їх мережеву адресу. Оскільки Інтернет постійно поновлюється і розвивається, в ньому не може буди єдиного каталогу, так само як немає єдиної світової телефонної книги. Водночас в Інтернеті є різні інформаційно-пошукові системи, що допомагають користувачам знайти потрібну інформацію.

Прикладами таких пошукових систем можуть бути:

- тематичні каталоги;

- пошукові системи.

Тематичні каталоги

Якщо потрібна загальна інформація із глобальної теми або деяких її областей, доцільно користуватися пошуковими тематичними каталогами. Тематичні каталоги - це інформаційно-довідкові системи, які створюються вручну редакторами на основі інформації, зібраної на серверах Інтернету. Вони мають деревовидну структуру. Всі галузі людської діяльності поділяються на групи: наука, техніка, мистецтво, економіка, політика, спорт тощо, а ті, в свою чергу, - на підрозділи. Наприклад, мистецтво - це література, театр, живопис, музика, архітектура. Далі йде детальніша класифікація. Так, до театрального мистецтва належать опера, балет, драма, мюзикл та ін. В тематичних каталогах Інтернету, як і в бібліотечній справі, не існує єдиних стандартів класифікації.

Каталоги організуються за темами і, як правило, містять гіперпосилання для повернення на верхній рівень web-сайту каталогу, а не на окремі сторінки у межах цього web-сайту. Користувачі каталогів починають пошук, вибираючи загальну тему чи відповідну тематичну категорію, а потім крок за кроком звужують межі пошуку.

Працювати з пошуковими каталогами нескладно. Пошук інформації користувачем відбувається на інтуїтивному рівні і практично завжди закінчується успіхом. Однак за цією простотою приховується складність, пов'язана з розробкою і веденням каталогу. Пошукові каталоги створюються, як правило, вручну. Висококваліфіковані редактори особисто переглядають інформаційний простір Інтернету, відбирають те, що, на їх думку, становить загальний інтерес, і заносять адреси таких публікацій до каталогу. Як правило, каталоги ресурсів складаються на основі експертних оцінок.

Основною перевагою такого засобу пошуку є чітка відповідність змісту сайтів тематиці, оголошеній для кожного розділу. Недоліком є неповне охоплення існуючих у мережі ресурсів, оскільки відслідкувати весь обсяг інформації, наявної в Інтернеті, практично нереально навіть для значної кількості персоналу, яких обслуговує сервер. Якщо в одному тематичному каталозі не одержано задовільних результатів, слід звернутися до іншого. Результати пошуку в тематичних каталогах часто бувають дуже різними, оскільки web - сайти, що включаються до кожної тематичної категорії, обираються вручну людьми, а не системами.

Тематичні каталоги є початковими засобами пошуку інформації і дозволяють розв'язувати стандартні задачі - пошук сайтів певного тематичного призначення, на яких можна знайти колекцію тематичних посилань. Для полегшення процесу знаходження можна використати пошук у каталозі.

Пошукові системи

Якщо відома конкретна назва, фраза або термін, то для одержання інформації щодо предмета пошуку слід використовувати пошукові системи.

Пошук на таких системах здійснюється за допомогою спеціально розроблених програм. Завдання програм полягає у безперервному відвідуванні web - сайтів Інтернету з метою створення каталогів web-сторінок. У більшості випадків для визначення місцезнаходження певної інформації, наприклад, якогось відомого документа, зображення або фрази, а не загальної теми, найкраще застосовувати пошукові системи.

Пошукові системи працюють з використанням автоматичних засобів при докладанні мінімуму ручної праці. З одного боку, це дає можливість порівняно швидко опрацьовувати велику кількість web - документів і створювати бази даних розміром у сотні мільйонів web - документів. З другого боку, ніхто не може гарантувати, що наявність у документі певних слів, за якими здійснюється пошук користувачем, вказує на належність документа до конкретної теми. Тому точність пошуку інформації в таких базах даних залишає бажати кращого. А пошукові системи зручні для використання лише тоді, коли користувач знає ім'я автора документа, його точну назву або якусь цитату з нього. Разом з тим бази даних у пошукових систем значно більші за бази даних тематичних каталогів. Та й поновлюються вони частіше.

Як свідчить практика, пошукові системи дозволяють провести найбільш глибокий пошук у рамках заданої теми. Робота пошукової системи проводиться в три етапи. На першому етапі сканується інформаційний простір і збираються копії web-ресурсів. На другому етапі бази даних, складені за результатами сканування, змінюються таким чином, щоб у них можна було проводити прискорений пошук. На третьому етапі пошукова система приймає запит від користувача, проводить пошук у своїх базах даних і видає web - сторінку з оформленими результатами пошуку.

Приклади деяких пошукових систем:

·      google.com.ua - на теперішній час найкраща пошукова система, пошук на українській, російській, англійській мові, швидке завантаження сторінки; допоможе знайти текстові файли, зображення, новини, відео. Можна створити собі електронну скриньку у цій пошуковій системі. Зручно працювати, реклама не відволікає. Для тих, кому потрібен перекладач, також можете використовувати цю пошукову систему. Інформацію можна шукати різними мовами.

·      bing.com — пошукова система компанії Microsoft. Є змога переглянути результати пошуку на одній веб-сторінці. Відсутність реклами. Можливість пошуку відео, зображень, новин, а також онлайн-перекладача.

·      yahoo.com — міжнародна пошукова система для тих користувачів, хто володіє англійською мовою. Вся інформація англійською мовою, хоча можна знайти російськомовний сайт цієї пошукової системи. На сайті багато новин, інформації, що стосується людини у її повсякденні. Дуже цікавий дизайн сторінки.

·      shukalka.com.ua — українська пошукова система. Перехоплює дух і піднімається настрій від дизайну сторінки. На сайті можна працювати українською або російською мовами. Інформацією можна поділитись зі своїми друзями у соцмережах. Різноманітні сервіси пошуку: веб, відео, пошта, перекладач, гумор. Реклама не заважає працювати.

·       yottos.com.ua — пошукова система, асоціація при входженні на сайт — стриманість та мінімалізм. Тільки потрібна інформація на сайті. Можна обрати мову пошуку: українська, російська, англійська. При пошуку довше завантажувались сторінки, ніж в інших пошукових системах.

·       meta.ua — українська пошукова система. Сайт працює трьома мовами: українською, російською та англійською. На сайті можна зареєструватись. Окрім пошуку інформації, ви можете прочитати найсвіжіші та найгарячіші новини. Велика кількість реклами.

·       guugle.com.ua — українська пошукова система. На сайті можна шукати інформацію українською, російською або англійською мовами. Цікавий дизайн сторінки. Окрім пошуку текстових файлів, є безліч інших сервісів. Особливістю є те, що при знаходження необхідної інформації збоку вказано логотип сайту, на якому знаходиться ця інформація. Загальне враження від сайту — калька Google.

Формування запиту до пошукових систем

Пошук за одним словом у більшості випадків призводить до формування величезного списку web-сторінок. Наприклад, пошук за словом погода за допомогою google.com.ua дає 26600000 сторінок з цим словом. Знайти в ньому потрібні ресурси непросто, і тому пошук за одним словом малоефективний. Набагато ефективнішим є пошук за кількома словами, але тут важливу роль відіграє правило, що вказує пошуковій системі, як опрацювати групу слів.

Для ефективного пошуку за кількома ключовими словами потрібні спеціальні вказівки, які дозволяють зв'язати окремі слова між собою. Ці вказівки в пошукових системах утворюють спеціальну мову запитів, що містить кілька вказівок.

Кожна пошукова система має свою власну мову запитів, і при використанні різних пошукових систем треба знати особливості кожної. Тому доцільно переглянути сторінку із довідковою інформацією про методи здійснення пошуку.

Загальні правила розширеного пошуку:

- краще використовувати початкову форму слова, інші будуть знайдені автоматично (тобто, запит зі словом університет дозволить знайти сторінки з словами університет, в університеті, університетом тощо);

- не має значення, з якої літери (великої/малої) писати слово, будуть знайдені всі варіанти;

- якщо в запиті кілька слів, то буде знайдено документи що містять обидва слова. Спочатку будуть запропоновані сторінки, де ці два слова розміщено один біля одного;

- якщо кілька слів запиту взято у лапки, то буде знайдено всі документи, де ці два слова обов'язково поряд;

- якщо перед одним зі слів запиту набрати знак мінус, то будуть знайдені документи де є інші слова запиту, але немає слова з мінусом.

Для більш ефективного пошуку інформації можна використати розширений пошук, в якому задаються необхідні параметри.

За призначенням виділяють такі типи сайтів:

§  сайти, що надають інформаційні матеріали: інформаційно-тематичні сайти,  сайти новин,  електронні бібліотеки, енциклопедії, словники, каталоги, сховища файлів різних видів, медіатеки та ін.;

§  сайти для он-лайн контактів і спілкування: форуми та веб-чати, сайти соціальних мереж, блоги, сайти знайомств і мережних ігор та ін.;

§  сайти електронної комерції: Інтернет-магазини та аукціони, системи електронних платежів, сайти банків, бірж, сайти, що пропонують різноманітні платні послуги – навчання іноземних мов, консультації психолога та ін.;

§  сайти он-лайн сервісів: сайти електронної пошти, пошукових систем, сайти перекладу слів і текстів. Крім того, он-лайн сервісами, для яких створені відповідні сайти, є сервіси:

o    надання хостингу (англ. hosting – виявлення гостинності) – виділення апаратних і програмних ресурсів сервера для розміщення файлів користувача, забезпечення доступу до них, опрацювання запитів;

o    он-лайн офіси – сервіс створення он-лайн документів: текстових, презентацій, електронних таб лиць та ін.;

o    сервіс автоматизованої розробки веб-сайтів. На сайтах, розроблених для підтримки цього сервісу, розміщують системи керування контентом CMS (англ. Content Management System – системи керу-вання вмістом, контентом) – програми, що використовують для створення, редагування та керування вмістом веб-сайта та ін.

Авторське право в мережі Інтернет

Однією з основних проблем, пов'язаних з розвитком глобальних комп'ютерних мереж є проблема дотримання права інтелектуальної власності. Як заявляють окремі автори, «добра половина всіх авторських творів, доступних в мережі, опинилася там на незаконних підставах», тобто саме з порушенням прав інтелектуальної власності. Численними є недобросовісне ставлення до знаків, доменних імен. Внаслідок цих і подібних випадків порушуються ті чи інші права інтелектуальної власності, і, отже, вони потребують захисту.

Оскільки сама природа електронних телекомунікацій вимагає багатократного копіювання даних в процесі передачі їх каналами зв’язку та ознайомлення з ними, природно, постають питання стосовно дотримання при такому копіюванні авторських прав. Отже, сьогодні Інтернет фактично став прекрасним щоденно поновлюваним джерелом для порушень у галузі інтелектуальної власності.

Поняття авторського права. Авторське право— набір виключних прав, які дозволяють авторам отримати соціальні блага від результатів своєї творчої діяльності. АП історично виникло внаслідок потреби захистити права авторів літературних творів та творів мистецтва. Авторське право є ключовою галуззю права інтелектуальної власності; воно призначене захищати лише зовнішню форму вираження об'єкту (твір, малюнок, збірник, фотографія та інше), тобто їх «матеріальне втілення».

Основним положенням АП є монопольне право автора на обна­родування твору — дію, завдяки якій твір уперше стає доступним для публіки. За життя автора ніхто, крім самого автора, не вправі вирішувати, чи буде випущено у світ його твір, а якщо буде, то коли і яким чином.

Відповідно, до українського законодавства АП діє протягом усього життя автора і 70 років після його смерті. По завершенні строку дії АП, твори переходять до суспільного надбання. Це означає, що будь-хто може їх вільно використовувати без виплати авторської винагороди нащадкам автора.

Багато (якщо не більшість) користувачів Інтернету, як і пересічних громадян, є необізнаними із сучасною системою охорони авторських прав і порушують їх ненавмисно і не з майнових міркувань. Але незнання законів, згідно із загальновизнаним принципом права, не повинно бути обставиною, що призводить до звільнення порушників від юридичної відповідальності.

Серед причин масового незаконного відтворення примірників творів, що охороняються авторським правом можна виділити технічну простоту здійснення операції. З розвитком техніки, користувачеві Інтернет все менше часу потрібно для отримання на своєму комп'ютері тотожної копії твору, або такої, що практично не поступається оригіналу за якістю. Інша причина незаконного обігу творів полягає в елементарній відсутності привабливих варіантів легального отримання необхідних творів за наявності нелегальних. Очевидно, що окремі правовласники не в змозі відслідковувати поширення об'єктів, що охороняються, в цифрових мережах та їх використання при створенні продуктів мультимедіа. Правовласники фактично позбавлені можливості захищати свої права в цифровому середовищі тими способами, що і при звичайному використанні охороняються авторським правом об'єктів.

Будь-яка поведінка користувачів в Інтернеті зачіпає права авторів та їх правонаступників. Інакше кажучи, неможливо нічого зробити в Інтернеті, що б потенційно не порушувало чиїсь авторські права. Перегляд Web-сторінок, збереження їх вмісту в пам’яті комп’ютера, переадресація повідомлення електронної пошти – всі ці дії включають відтворення об’єктів авторсько-правової охорони.

Добросовісний користувач, виявивши в мережі Інтернет твір, який його цікавить, повинен встановити автора цього твору чи його правонаступника і укласти з ним відповідний договір про умови використання цього твору. Форма авторського договору, на підставі якого повинні бути передані майнові права, повинна бути письмовою . Проте цього майже ніхто не робить. Тому автор чи інша особа, яка має авторські права, розміщуючи свій твір в мережі Інтернет, цим самим надає право використовувати цей твір всім бажаючим.

 Проблема захисту авторського права в Інтернеті виникла ще й тому, що попри всі міжнародні конвенції та внутрішні законодавства держав, глобальна мережа має екстериторіальний характер, тобто доступ до неї з будь-якої країни світу не залежить від виконання урядом цієї країни правил міжнародних договорів.

Основне питання проблеми захисту прав, порушених у Всесвітній Павутині, полягає не в тому, як кваліфікувати те чи інше правопорушення в Інтернет, а як довести факт його здійснення і залучити зловмисника до відповідальності. У цьому зв'язку можна виділити дві проблеми. Перша проблема - довести «КИМ ВЧИНЕНО», друга - «ЩО ВЧИНЕНО».

Завдання номер один - виявити правопорушника. Складність її вирішення багато в чому залежить від способу вчинення дій за допомогою Інтернет, які за законодавством можуть розглядатися як порушення чиїхось прав або законних інтересів.

Наступна проблема - збір доказів, достатніх для вирішення спору.

Отже, захист авторського права i суміжних прав в Інтернеті потребує розроблення принципово нових законодавчих норм не тільки на національному, а й на міжнародному рівнях. Водночас така охорона не повинна призводити до того, щоб здійснюваний контроль за використанням творів ставав перешкодою на шляху до розвитку освіти, науки, культури та інших потреб суспільства.