Вимірювання обсягу даних.
У комп'ютерних системах загальноприйнятим є метод кодування інформаційних повідомлень за допомогою лише двох символів, які називають двійковими цифрами й умовно позначають як «0» та «1».
Цей метод обрано тому, що майже всі сучасні комп'ютери здатні обробляти сигнали, які можуть мати лише два стани. Таким чином, для обробки інформації комп'ютером її необхідно подати у вигляді послідовностей цифр «0» і «1», наприклад: 010111001100110101 Стани «0» і «1» можна моделювати по-різному: як замкнений і розімкнений стан електричного кола, наявність чи відсутність намагніченої точки на пластині або змінення амплітуди електричного сигналу.
Послідовність двійкових цифр називають двійковим кодом.
Кожна цифра, або розряд, у двійковому коді, називається бітом, а послідовність із восьми бітів — байтом.
Біт — один розряд двійкового коду.
Байт — послідовність із восьми бітів.
Біти та байти — це базові одиниці вимірювання довжини двійкового коду.
Наприклад, код 01011100 11001101 01 має довжину 18 біт, або 2 байти і 2 біти.
З байтів складаються кілобайти, гігабайти, мегабайти тощо:
- 1 кілобайт (1 Кбайт) - 1024 байти;
- 1 мегабайт (1 Мбайт) - 1024 Кбайт;
- 1 гігабайт (1 Гбайт) = 1024 Мбайт;
- 1 терабайт (1 Тбайт) = 1024 Гбайт.
Алфавіт, що містить лише два символи, називають двійковим.
Інформаційна вага символу двійкового алфавіту дорівнює 1 біт (а саме слово біт утворене скороченням англійських слів binary digit, що означає — двійкова цифра).
Зі збільшенням кількості символів в алфавіті більшає їх інформаційна вага.
Визначимо інформаційний обсяг цього текстового повідомлення.
Для цього треба визначити кількість символів, з яких воно складається, а потім помножити цю кількість на інформаційну вагу одного символу алфавіту (у нашому випадку — на 8 біт).
Наприклад,
Нехай ми отримали текстове повідомлення, у якому міститься текст сторінки підручника. У ньому 30 рядків, у кожному з яких є 50 символів. Отже, наше текстове повідомлення містить:
30 (рядків) · 50 (символів) · 8 (інформаційна вага символу) = 12 000 біт інформації.
Навіть якщо цей обсяг перевести в байти (1 байт = 8 біт, ми отримаємо 1500 байт).
Інформаційні процеси
Інформаційні процеси: отримання, збирання, зберігання, пошук, обробка і передавання інформації.
Усі дії, виконувані з інформацією, називають інформаційними процесами (отримання, передавання, збирання, зберігання, пошук, обробляння).
Отримання
Кожної миті ми отримуємо інформацію: коли спілкуємося з друзями, читаємо книжки, дивимось телевізор, дивимось на картину в музеї, торкаємось до холодних чи гарячих предметів, куштуючи смачні страви. В цьому нам допомагають наші органи чуття: зір, нюх, слух, смак та дотик.
Збирання
Для збирання точної інформації про оточуючий світ людині доводиться використовувати фізичні прилади:
- термометр - для вимірювання температури,
- барометр – для вимірювання атмосферного тиску,
- годинник - для отримання інформації про точний час,
- телескоп – для отримання інформації про об’єкти зоряного неба,
- терези – щоб отримати інформацію про масу або вагу тіла.
Зберігання
Навіть первісні люди повинні були зберігати відомості про різні способи полювання, обробляння землі, спостереження за природою та тваринами.
Інформація зберігається в різному вигляді: тексту, малюнка, схеми, фотографії, звукозапису, кіно- і відеозапису тощо. У кожному випадку застосовуються свої носії. Носій — це матеріальне середовище, що використовується для запису і зберігання інформації.
Паперові носії. Папір винайдений в II столітті н. е. в Китаї.Інформаційний обсяг книги з 300 сторінок за 2000 символів на сторінці становить приблизно 600 000 байтів, або 586 Кб.Шкільна бібліотека з 5000 томів має інформаційний обсяг приблизно 2861Мб = 2,8 Гб На перших комп'ютерах використовували паперові носії — перфострічка і перфокарта.
Магнитні носії. У XIX столітті була винайдено магнітний запис (на сталевий дріт діаметром 1 мм). У 1906 році був виданий патент на магнітний диск. Ферро-магнітна стрічка використовувалася як носій для ЕОМ першого і другого покоління. Її обсяг був 500 Кб. З'явилася можливість запису звукової та відео інформації.
На початку 1960-х років у вжиток входять магнітні диски. Вінчестер комп'ютера — це пакет магнітних дисків, надягнутих на спільну вісь. Інформаційна ємність сучасних вінчестерів вимірюється в Гб.
Компакт-диск (англ. Compact Disc) — оптичний носій інформації у вигляді пластикового диска з отвором в центрі, процес запису і зчитування інформації якого здійснюється за допомогою лазера.
Пошук
У наш час, коли обсяги інформації постійно збільшуються, надважливим є процес пошуку.
Саме пошук інформації дозволяє дізнатися, на якій сторінці підручника знаходиться потрібний термін, в якому кабінеті наступний урок у паралельного класу, який фільм зараз показують у кінотеатрах…
Обробляння
У сучасному світі ми зберігаємо надвеликі обсяги інформації. Тому важливим є не лише зберігання, а й обробляння інформації таким чином, щоб за потреби її можна було швидко знайти та використати.
Наприклад: інформацію можна набагато швидше знайти, упорядкувавши її за алфавітом і додавши алфавітний покажчик, як це і роблять в багатьох підручниках та довідниках.
Оброблянням інформації називають процес змінювання форми або структури певної інформації або отримання нової інформації шляхом виконання певних дій (логічних міркувань, математичних розрахунків).
Передавання
До винаходу писемності для передавання інформації про небезпеку люди розпалювали велике багаття, яке спостерігав сигнальник, що вартував на вершині сусіднього схилу. Він теж розпалював багаття і так передавав отриманий сигнал про небезпеку далі.
VIII ст. – виник семафорний телеграф, на зміну прийшов електричний телеграф.
XIX-XXІ ст. – виникли наступні засоби передавання інформації: телефон, радіозв'язок, телебачення та супутниковий зв’язок.
Немає коментарів:
Дописати коментар